- скріплювання
- див. <<скріплення>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
скріплювання
Look at other dictionaries:
скріплювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
скріплювання — я, с. Дія за знач. скріплювати … Український тлумачний словник
скріплювальний — а, е, спец. Якого використовують для скріплювання чого небудь. Скріплювальний матеріал … Український тлумачний словник
скріпка — и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів … Український тлумачний словник
скріпний — а/, е/, спец. Якого використовують для скріплювання чого небудь … Український тлумачний словник
кріплення — я, с., спец. 1) Дія за знач. кріпити 1 3), 5). 2) Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. 3) Деталі для скріплювання, з єднування частин машин і конструкцій. 4) Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось … Український тлумачний словник
клямра — рідко кля/мбра, и, ж. 1) Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо. 2) розм. Те саме, що скоба II; скріпа. 3) діал. Пряжка, застібка … Український тлумачний словник
в'язь — I і, ж. 1) У будівництві – спосіб скріплювання дерев яних частин будівлі врубуванням. 2) бот. Те саме, що зав язь. 3) Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. II я, ч. Прісноводна риба… … Український тлумачний словник
кріпильний — а, е. 1) гірн. Признач. для кріплення стелі, лави тощо в шахті. Кріпильний ліс. Кріпильні матеріали. 2) тех. Стос. до кріплення (у 1 знач.). Кріпильні роботи. || Признач. для скріплювання, з єднування частин машин і конструкцій. Кріпильна різьба … Український тлумачний словник
степлер — а, ч. Пристрій для скріплювання аркушів за допомогою дужок, виготовлених з дроту … Український тлумачний словник
швидкозшивач — а/, ч. Пристрій для підшивання, скріплювання паперів (перев. прикріплений у папці). || Папка з таким пристроєм … Український тлумачний словник
